Випадки та строки анулювання реєстрації юрособи як платника єдиного податку третьої групи
Випадки та строки анулювання реєстрації юрособи як платника єдиного податку третьої групи
Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі:
подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
у випадках, визначених, зокрема, п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ;
набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті – в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.
Згідно з п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки, зокрема:
у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів;
у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.
При цьому п. 291.6 ст. 291 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Своєчасна сплата, погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску
Наприкінці лютого в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник управління по роботі з податковим боргом Михайло Манастирський під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами про борги фізичних осіб.
Пропонуємо увазі відповіді на найголовніші моменти, що пов’язані з погашенням податкового боргу, несвоєчасною сплатою єдиного внеску та наслідками заборгованості, які були обговорені під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».
Запитання: Чи правда, що при наявності боргу у підприємця, є заборона виїзду за кордон?
Михайло Манастирський: При непогашенні узгодженого боргу з єдиного внеску, податкові органи надсилають вимоги про сплату. Боржникам-приватним підприємцям слід пам’ятати про те, що одним із джерел погашення боргів перед державою є особисте майно приватного підприємця. Також відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» до боржників-підприємців та посадових осіб підприємств боржників вживають заходи щодо тимчасових обмежень у праві виїзду за кордон.
Запитання: Роботодавець не сплачував єдиний соціальний внесок. Як уникнути проблем з нарахуванням пенсії?
Михайло Манастирський: Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» громадяни мають право на отримання пенсій за наявності необхідного страхового стажу. Стаж обчислюють за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди, за які в реєстрі відсутні дані про сплату єдиного внеску, не враховують, наймані працівники – застраховані особи втрачають страховий стаж для призначення пенсії, і, відповідно, не враховується заробітна плата за ці періоди.
Крім того, якщо роботодавець має заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, сплачені ним поточні суми внеску зараховують в рахунок погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення. Відновлення прав особи на отримання пенсії та виплат у повному обсязі відбудеться після погашення роботодавцем заборгованості з єдиного внеску.
Запитання: Як податкові органи інформують про борги з єдиного соціального внеску?
Михайло Манастирський: До платників, які не виконали визначені Законом України про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовують заходи впливу та стягнення. При виявленні платником своєчасно не нарахованих сум єдиного соціального внеску, такі платники мають можливість самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності та сплатити.
Сума єдиного соціального внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, обчислена податковими органами, є недоїмкою. Суму недоїмки стягують з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Вимогу про сплату боргу (недоїмки) формують на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій формі.
Запитання: Хто несе відповідальність за правильність заповнення реквізитів у платіжних документах?
Михайло Манастирський: Платник податку несе відповідальність за правильність заповнення реквізитів у платіжних документах. Зокрема, при заповненні документів на переказ з метою сплати недоїмки з єдиного соціального внеску необхідно зазначити службовий код, код виду сплати, податковий номер платника податків та інформацію про призначення платежу.
При сплаті недоїмки з єдиного внеску необхідно зазначити відповідний код виду сплати: 140 – Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного соціального внеску.
Запитання: Чи підлягає списанню заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску?
Михайло Манастирський: Заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску не підлягає списанню, крім випадків:
- повної ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску, коли борги (недоїмка) зі сплати єдиного внеску залишилися непогашеними у зв'язку з недостатністю майна такого платника або майна засновників чи учасників, якщо вони несуть повну чи додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника;
- смерті фізичної особи, оголошення померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із наступними змінами та доповненнями) несуть зобов'язання зі сплати єдиного внеску, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення.
Запитання: Чи можна дізнатися про борги онлайн?
Михайло Манастирський: Зауважу, що вже сьогодні платники податків можуть отримати інформацію про наявність або відсутність у них боргу, використавши Електронний кабінет, зайти до якого можна за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Приватна частина Електронного кабінету через режим «Стан розрахунків з бюджетом» відображає зведену інформацію станом на момент звернення, що містить наступну інформацію по кожному виду платежу: орган ДПС, назва податку (платежу), платіж (код), МФО банку, бюджетний рахунок та по кожному виду податку (платежу) на поточну дату, нараховано/зменшено, сплачено до бюджету, пеня, недоїмка, переплата, залишок несплаченої пені. Суми заборгованості перед бюджетом позначені червоним кольором.
До приватної частини Електронного кабінету вхід здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Запитання: Чи вірна інформація, що про податковий борг фізичної особи інформація буде доступною?
Михайло Манастирський: Так, внесено зміни до статей 12 та 35 Податкового кодексу України, відповідно до яких з 1 січня 2022 року інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, надається органам місцевого самоврядування для проведення роботи з такими боржниками та забезпечення його погашення, а також щомісячно буде оприлюднюватись на вебпорталі ДПС у формі відкритих даних (із зазначенням дати народження, прізвища, ім’я, по батькові фізичної особи).
Відтепер, інформація про наявність у фізичної особи податкового боргу не належить до інформації з обмеженим доступом.
Законодавчі зміни ЗУ №1914: спрощена система оподаткування для юридичних осіб
Інформуємо платників податків щодо новацій податкового законодавства, передбачених Законом України від 30.11.2021 №1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Зокрема, щодо спрощеної системи оподаткування юридичних осіб:
починаючи з 2022 року не зможуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють такі види господарської діяльності, як розведення свійської птиці, розведення та вирощування перепелів і страусів та виробництво м’яса свійської птиці (водночас тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільнятиметься від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять зазначені види господарської діяльності, крім вирощування курей, виробництва м’яса курей тощо);
частиною зобов’язань з єдиного податку платників третьої та четвертої груп (юридичні особи), які є власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, буде позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання здійснюватиметься у складі окремого додатку до податкових декларацій платників єдиного податку третьої та четвертої груп (юридичні особи);
до складу доходу платників єдиного податку третьої груп (юридичні особи) не будуть включатися суми доходів, отриманих платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка буде виплачуватись у рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, які отримуватимуть платники податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій;
норми податкового законодавства в частині регулювання платників єдиного податку четвертої групи втратять чинність з 1 січня року, наступного за роком набрання чинності законом України щодо стимулювання розвитку агропромислового комплексу України з урахуванням Спільної сільськогосподарської політики Європейського Союзу у розрізі надання державної допомоги і розвитку сільських територій;
для платників податку IV групи розмір ставок податку з одного гектару сільськогосподарських угідь, на яких розташовано споруди сільськогосподарських товаровиробників віднесені до підкласу «Будівлі для птахівництва» складе 50 відсотків бази оподаткування (нормативно-грошова оцінка угідь).
На Тернопільщині до місцевих скарбниць надійшло 26,2 млн грн земельної плати
У січні 2022 року платники податків сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини 26,2 млн грн плати за землю, що 2,6 млн грн більше, ніж торік.
При цьому майже 90 відсотків сплати – внесок юридичних осіб. Адже вони перерахували територіальним громадам з початку року 23,5 млн грн земельної плати, що складає плюс 2,5 млн грн до січня 2021 року.
Фізособи поповнили місцеві скарбниці, сплативши 2,7 млн грн цього платежу. Приріст до аналогічного минулорічного періоду склав 136,5 тис. гривень.
Вважаємо за доречне нагадати, згідно з нормами Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Юрособи – платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня та подають податкову декларацію на поточний рік до податкових органів за місцезнаходженням земельних ділянок не пізніше 20 лютого поточного року. Це звільняє від обов'язку подавати таку звітність щомісячно.
Податкова знижка у зв’язку з витратами на лікування COVID-19: як скористатися?
У час деклараційної кампанії громадяни мають право повернути частину податку на доходи фізичних осіб, щоб скористатися податковою знижкою. Для цього їм необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня включно. Податковим кодексом України затверджений перелік витрат, що дає право на такий податковий кешбек (пункт 166.3 статті 166).
Варто врахувати, що, починаючи із першого січня 2022 року, за результатами 2021 та 2022 років до податкової знижки можна включати в повному обсязі витрати платника податку на:
– лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19;
– придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19;
– вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Крім цього, можна включити витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19 як самого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення.
При цьому слід врахувати, що для підтвердження витрат на лікування COVID-19 або придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування COVID-19 платнику необхідно надати виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або витягу з Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров'я.
Нагадуємо, що для реалізації права на податкову знижку необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи впродовж календарного року, наступного за звітним.
Чи застосовує продавець РРО/ПРРО, якщо банк у межах кредитного договору за дорученням покупця здійснює переказ коштів за товари (послуги)
Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або при поверненні товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктами 1, 2 ст. 3 Закону №265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно з п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Закон №265 визначає загальні положення застосування РРО та/або ПРРО при проведенні оплат за товари (послуги) та не передбачає розподілу щодо застосування таких реєстраторів в залежності від походження коштів, якими проведена розрахункова операція (власними або запозиченим (кредитними)).
При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО та/або ПРРО не застосовуються.
Враховуючи викладене вище, якщо банк в межах кредитного договору за дорученням покупця здійснює переказ коштів за товари (послуги) з поточного рахунку на поточний рахунок продавця у форматі ІВАN, то РРО та/або ПРРО такий суб’єкт господарювання (продавець) не застосовує.
Як фізособа може отримати інформацію щодо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Згідно з п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому відповідно п. п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу одноразова (спеціальна) добровільна декларація - це декларація, в якій відображається така інформація (дані), зокрема:
відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених Кодексом випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);
відомості про об’єкти декларування, визначені п. п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів;
відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б»-«е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;
самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;
ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Одночасно слід зазначити, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених цим підрозділом.
Крім того, положеннями частини першої ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) передбачено право громадян України на звернення, зокрема до органів державної влади із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.
Згідно з п. п. 19 прим. 1.1.28 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до функцій контролюючих органів належить надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Таким чином, з метою отримання інформації щодо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації та суми сплаченого збору з одноразового декларування платник податків має право звернутися до Головного управління ДПС згідно податкової адреси зазначеної в розд. ІІ «Інформація про платника збору» одноразової (спеціальної) добровільної декларації із відповідною заявою, відповідь на яку буде надана у порядку та строки, визначені діючим законодавством.
Тернопільський відділ організації роботи
Організаційно – розпорядчого управління
Головного управління ДПС у Тернопільській області
