Бізнесу Тернопільського краю віддали 732 млн грн податку на додану вартість
Бізнесу Тернопільського краю віддали 732 млн грн податку на додану вартість
Торік суб’єктам підприємницької діяльності – юридичним особам Тернопільщини з державного бюджету відшкодовано грошовими коштами 732 млн грн податку на додану вартість, що на 186 млн грн більше, ніж у 2020 році. Про це інформував начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.
Загалом у січні-грудні минулого року про відшкодування податку на додану вартість повідомили 152 суб’єкти господарювання краю. Заявлена платниками до повернення сума склала 771 млн гривень.
«Упродовж минулого року працівники податкової служби упередили 16 млн грн неправомірно заявленого до повернення ПДВ», – констатував посадовець.
Він також додав, що на початок 2022 року загальний залишок заявленого невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становив 101 млн гривень. Оскільки 85 млн грн перебувають у стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування відповідно до законодавства, а 16 млн грн – у судовому та адміністративному розгляді.
Послуги за допомогою Інтернет: як визначається місце постачання
Повідомляємо, що згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розд. V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктами 186.2-186.4 ст. 186 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.
Відповідно до п.п. 186.2.3 п. 186.2 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів є місце фактичного надання послуг.
Отже, якщо постачання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів здійснюється на митній території України, то такі послуги підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою, у разі постачання даних послуг за межами митної території України – такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування.
Відповідно до п. 186.4 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пп. 186.2, 186.3 і 186.3 прим. 1 ст. 186 ПКУ.
Отже з метою визначення місця постачання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів, якщо фактично такі послуги надаються за допомогою Інтернет в режимі реального часу, потрібно правильно класифікувати послугу.
З метою класифікації послуг, можливо скористатись, зокрема Поясненнями до позицій Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010), затверджених наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 року № 396, або звернутись до Державної служби статистики України.
При цьому, відповідно до п. 6 розд. III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО): порядок реєстрації
Інформуємо, що суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій).
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Як та за якими реквізитами сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розд. «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.
При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.
Якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації, платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.
В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.
Якою податковою соціальною пільгою має право скористатися самотня мати?
Повідомляємо, що порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2022 році складає 1240,50 гривень.
Згідно з п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150% суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2022 році – 1860,75 грн), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.
Абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2022 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, складає 3470 гривень (2481 грн х 1,4).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги у випадку та у розмірі, передбаченому, зокрема, п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей (абзац другий п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
Якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.
Враховуючи зазначене, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150% суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ( у 2022 році – 1860,75 грн ), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ та наданням відповідних підтверджуючих документів.
Тернопільський відділ організації роботи
Організаційно – розпорядчого управління
Головного управління ДПС у Тернопільській області
