Договір довічного утримання (догляду)
Договір довічного утримання (догляду)
Непоодинокими є випадки, коли самотні люди похилого віку, які не спроможні самі забезпечувати власні потреби, змушені звертатися за допомогою до сторонніх осіб. Цими особами можуть бути далекі родичі, сусіди чи просто знайомі. В обмін за надану допомогу та догляд, пенсіонери ладні відмовитися від свого будинку, квартири чи іншого майна.
Така ситуація є досить поширеною та на практиці врегульовується шляхом укладення договору довічного утримання (догляду).
Договір довічного утримання (догляду) - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (ст. 744 ЦК України).
Відчужувачем може бути фізична особа незалежно від віку та стану здоров’я. Договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи. У такому разі набувач зобов’язаний виконати свій обов’язок щодо догляду (утримання) на користь третьої особи, вказаної в договорі (доглядати за особою, що вказана у договорі).
Набувачем може бути повнолітня дієздатна фізична особа фізична (кілька фізичних осіб) або юридична особа. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності.
Яке майно може бути передане у власність за договором?
- Житловий будинок або його частина;
- Квартира або її частина;
- Інше нерухоме майно ( гараж, дача, земельна ділянка, садовий будинок тощо);
- Рухоме майно, що має значну цінність (його вартість не визначена за законом, тому це може бути автомобіль, коштовності тощо).
Набувач та відчужувач можуть домовитися про заміну речі, яка була передана за договором довічного утримання (догляду), на іншу річ (ст. 753 ЦК України).
Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації.
З моменту державної реєстрації договору довічного утримання відчужувач (особа, яка потребує утримання) перестає бути власником будинку, квартири. Тобто, у разі укладення договору відчужувач (пенсіонер) втрачає можливість розпоряджатись своїм житлом (продавати, дарувати т.п.), так як більше не є його власником.
Набувач в свою чергу за таким договором обмежений у праві розпорядження житлом до моменту смерті відчужувача, він не має права продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину.
Втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов'язків перед відчужувачем.
Окрім того, у договору довічного утримання можна визначити всі види матеріального забезпечення (може бути вказана конкретна щомісячна грошова сума), а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (вид та кількість харчування, порядок отримання медичної допомоги, послуг перукаря т.п.).
Набувач зобов'язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду).
Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду:
- на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини;
- на вимогу набувача.
У разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.
У разі розірвання договору у зв'язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов'язки за договором.
Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.
Отже, договір довічного утримання (догляду) є альтернативою договору дарування в тих випадках, коли особа за життя має намір передати належне їй майно певній особі, але зі застереженням для себе, отримуючи взамін гарантії догляду та (або) довічного утримання, поховання.
За правовими консультаціями та юридичною допомогою можна звернутися до Бережанського бюро правової допомоги за адресою: м. Бережани, вул. Банкова, 6. Тел.: (03548) 2 39 99.
Бережанське бюро правової допомоги
