Із легальних доходів жителі Тернопільщини перерахували понад 5,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб
Із легальних доходів жителі Тернопільщини перерахували понад 5,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб
Торік жителі Тернопільщини зі своїх офіційних доходів сплатили понад 5,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, який є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів.
«Відрадно, що попри нелегкі економічні умови, в яких нам довелося жити і працювати минулоріч, надходження цього платежу зросли на 23 відсотка порівняно з січнем-груднем 2020 року або на 985,9 млн грн більше», – зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Сергій Бабій.
Із загальної суми даного податку місцеві скарбниці отримали майже 4 млрд грн податку, а це «плюс» 743,8 млн грн до 2020 року. До державного бюджету наші краяни перерахували 1,3 млрд грн платежу, що на 242,1 млн грн більше, ніж позаторік.
«Варто зазначити, що в доходах обласного бюджету податок на доходи фізичних осіб займає понад 80 відсотків і є основним джерелом їх зростання, а відповідно і фінансового забезпечення територіальних громад, розвитку їхньої інфраструктури», – розповів Сергій Бабій. На думку посадовця, резерви додаткових надходжень податку, насамперед, пов’язані зі збільшенням офіційно працевлаштованого населення та підвищенням середньої зарплати, легалізацією її реального рівня.
Кабмін затвердив нову форму повідомлення про прийняття працівника на роботу
Інформуємо, що Кабінет Міністрів України постановою від 28 грудня 2021 р. № 1392 вніс зміни до власної постанови від 17 червня 2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу». До назви останньої додалося «…укладення гіг-контракту». Тобто надалі повідомляти органи ДПС потрібно не лише про прийняття працівника на роботу, а й про укладення гіг-контракту в рамках ДіяСіті. Причина – норми Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Оновлена версія Постанови № 413 передбачає, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом ДіяСіті до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника ЄСВ до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента ДіяСіті засобами електронного зв'язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
На Тернопільщині власники елітних іномарок сплатили понад 2 млн грн транспортного податку
Упродовж 2021 року до місцевих бюджетів Тернопілля власники елітних авто сплатили трохи більше 2 млн грн транспортного податку, що перевищило очікувані показники на 471 тис. гривень.
Власники автомобілів – юридичні особи сплатили 1,4 млн гривень. Це на 407,5 тис. грн більше, ніж сподівалися отримати. Фізичні особи поповнили місцеві скарбниці, сплативши 600,5 тис. грн цього платежу. Фактичні надходження від них перевищили очікувані на 63,5 тис. гривень.
Серед елітних марок, за які платники на Тернопільщині сплачують транспортний податок, – Land Rover Range Rover, Mercedes-Bens, Audi, BMW, Lexus, Toyota. У власності наших краян є також і Porsche, і Bentley, і Jaguar, і Tesla. Доречно нагадати, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.
Як подати податкову декларацію про майновий стан і доходи поштою
Нагадуємо, що 01.01.2022 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2021 року.
Звертаємо увагу платників, що податкову звітність можна подати в один із таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі.
При надсиланні податкової звітності поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання звітності. При цьому поштові відправлення з позначкою «Звіт» подаються для пересилання лише з описом вкладення. У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону.
Звертаємо увагу, що платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової звітності разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
Увага! Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій звітності, протягом строків, установлених Податковим кодексом України.
Як подати податкову декларацію про майновий стан і доходи поштою
Нагадуємо, що 01.01.2022 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2021 року.
Звертаємо увагу платників, що податкову звітність можна подати в один із таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі.
При надсиланні податкової звітності поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання звітності. При цьому поштові відправлення з позначкою «Звіт» подаються для пересилання лише з описом вкладення. У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону.
Звертаємо увагу, що платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової звітності разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
Увага! Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій звітності, протягом строків, установлених Податковим кодексом України.
Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації за об’єкти рухомого або нерухомого майна, які були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення
Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
Відповідно п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється положеннями розд. IV ПКУ.
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна, визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).
Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок.
Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню) зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Таким чином, якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.
У яких випадках потрібно додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи, що підтверджують вартість об’єктів декларування
Інформуємо, що відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
Увага, активізувалися телефонні шахраї!
Попереджуємо жителів Тернопільщини про те, що в обласному центрі та районах області активізувались спроби невстановлених шахраїв злочинним шляхом заволодіти грошовими коштами суб’єктів підприємницької діяльності.
Зловмисники телефонують посадовим особам суб’єктів господарювання з телефонних карток мережі стільникового зв’язку і представляючись керівництвом ГУ ДПС у Тернопільській області чи його довіреними особами, – шахрайським методом вимагають готівкові кошти для залагодження так званих перевірок, надання матеріальної допомоги чи на якісь інші нагальні потреби.
Невстановлені особи телефонують із номера телефону +38 095 1596 347 суб’єктам господарської діяльності та просять надати так звану «матеріальну допомогу» для вигаданих нагальних потреб, скажімо, для залагодження питань.
Як правило, такими діями займаються так звані «телефонні аферисти» та особи, що відбувають терміни ув’язнення.
Тому вкотре нагадуємо, що службові особи Головного управління ДПС у Тернопільській області, його структурних та територіальних органів жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.
Тож наполегливо радимо бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
У зв’язку з вищевикладеним, просимо небайдужих громадян та суб’єктів підприємницької діяльності Тернопільщини повідомляти будь-яку відому інформацію стосовно вищенаведених фактів місцеві органи Національної поліції.
Хто з фізичних осіб – підприємців може не використовувати РРО/ПРРО?
Інформуємо, що згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України, реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) та/або програмні РРО (далі - ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Також діють виключення для платників єдиного податку другої-четвертої груп, передбачені ст. 10 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08. 2000 №1336 із змінами та доповненнями (далі - Постанова № 1336) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без РРО/ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі - Перелік).
Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі ФОП, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО/ПРРО з використанням розрахункових книжок (далі - РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).
Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
- така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
- такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
- сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села.
Пунктом 2 Постанови №1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів/послуг, у разі перевищення якого застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у п. 1 Переліку - 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2022 році - 1085500,0 грн.), на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).
Разом з тим, при здійсненні діяльності, що передбачена ст. 9 Закону №265 РРО та/або ПРРО не застосовується, РК та КОРО не ведеться - відповідно до п.14 ст. 9 Закону України №265, реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Чи зобов’язані суб’єкти господарювання застосовувати РРО або ПРРО при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку?
Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або ПРРО є обов’язковим.
При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО або ПРРО не застосовується.
Тернопільський відділ організації роботи
Організаційно-розпорядчого управління
Головного управління ДПС у Тернопільській області
