Податкові нововведення: важливі акценти для бізнесу та громадян
Податкові нововведення: важливі акценти для бізнесу та громадян
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо податкових нововведень для бізнесу та громадян.
Нагадаємо, що у 2022 році триває процедура одноразового (спеціального) добровільного декларування, відома як «податкова амністія». Ті, хто планує використовувати право спеціального декларування до 01.09.2022, мають можливість застосувати знижену ставку збору у разі декларування іноземних доходів/активів до 01.03.2022 року. Ставка буде 7% замість стандартної 9%.
Також з початку 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року. Мають подати декларації ті громадяни, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані це зробити, та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, а до 31.12.2022 (включно) – громадяни, які мають право на податкову знижку.
Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Запитання: Чи справді для айтішників тепер буде спеціальний режим оподаткування?
Михайло Яцина: Так, спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами, що передбачають ставку податку у розмірі 9 відсотків та оподаткування лише низки операцій, таких як, зокрема: виплати процентів на користь нерезидентів – пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями; надання фінансової допомоги не платнику податку, яка не підлягає поверненню, або пов’язаній фізичній особі – неплатнику податку, або пов’язаній особі – нерезиденту незалежно від наявності умови про повернення, або пов’язаній юридичній особі – неплатнику податку чи непов’язаній особі, яка залишається неповернутою протягом 12 календарних місяців (крім окремих випадків); безоплатне надання майна неплатнику податку (крім окремих випадків) тощо.
Запитання: Чи для торгівлі на ринку треба встановлювати на телефон програмне РРО?
Михайло Яцина: Фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої групи звільнені від обов’язку застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні господарської діяльності. Тобто зазначена категорія підприємців, яка здійснює виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадить господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, не використовує працю найманих осіб, з 01 січня 2022 року не застосовує РРО/ПРРО та не веде облік товарних запасів.
Запитання: Облік товарних запасів, кому він обов’язковий для ведення?
Михайло Яцина: ФОП – платники єдиного податку, що здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також платники єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ, зобов’язані вести облік товарних запасів.
Запитання: Підприємець єдиного податку другої групи. Чи дійсно для роботи в селі не потрібно реєструвати касовий апарат?
Михайло Яцина: Так, уряд звільнив від використання РРО підприємців, які працюють в селах та сплачують єдиний податок.
Однак є кілька умов, які передбачають застосування касових апаратів. Отже, РРО або ПРРО потрібен, якщо:
- така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також торгують підакцизними товарами;
- ця ж фізособа-підпримець також займається дистанційною торгівлею, зокрема через інтернет;
- сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад ухвалені рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО.
Також касовий апарат у селі знадобиться при перевищенні граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів або надання послуг.
Він становить 167 розмірів мінімальної заробітної плати на один структурний відокремлений підрозділ (пункт продажу товарів). З 1 січня це 1 085 500 грн (6 500*167), а з 1 жовтня – 1 118 900 грн (6700*167).
Запитання: Для кого затвердили спрощену декларацію з ПДВ?
Михайло Яцина: Мінфін наказом від 21.10.2021 р. №555 затвердив форму спрощеної декларації з ПДВ для електронних послуг нерезидентів, які надають фізичним особам у сфері реклами. Звітувати нерезидентам за цією декларацією слід буде з 2022 року.
Запитання: Чи встановлений термін для подання декларації про майновий стан і доходи при виїзді за кордон на проживання?
Михайло Яцина: Платники податків – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, повинні подати декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
Для реєстрації платника ПДВ туроператор чи турагент враховує суму винагороди
Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої-третьої групи.
Згідно з п. 182.1 ст. 182 ПКУ якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПКУ, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати значення термінів постачання товарів/послуг, визначених у п. п. 14.1.185 та п. п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Згідно з розд. V та розд. ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою та ставкою 7 і 14 відсотків ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ.
Крім цього, пп. 207.2-207.5 ст. 207 ПКУ визначено, що базою оподаткування при проведенні операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).
Базою оподаткування при проведенні операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).
Базою оподаткування туристичного оператора, який здійснює посередницьку діяльність на території України з укладання договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб’єктами туристичної діяльності, є винагорода, яка нараховується (виплачується) йому таким іноземним суб’єктом туристичної діяльності, в тому числі шляхом надання права самостійно утримувати належну такому туроператору суму винагороди із коштів, сплачених замовником (споживачем) туристичних послуг.
Базою оподаткування для операцій, які здійснюються туристичним агентом, є винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичного продукту (туристичної послуги).
Враховуючи те, що у туристичного оператора та туристичного агента при проведенні операцій з постачання туристичного продукту (туристичної послуги) базою оподаткування є їх винагорода, то при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду для реєстрації (обов’язкової/добровільної) платником ПДВ, як туристичним оператором так і туристичним агентом, враховується сума їх винагороди.
Податкова знижка для фізичних осіб
Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.
До податкової знижки включають фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п. п. 166.2.1 ПКУ).
Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надають разом з податковою декларацією, у тому числі при поданні декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі, а оригінали цих документів не надсилають контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
Обмеження:
сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п. п. 166.4.3 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображає платником податку у річній податковій декларації, яку подає по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Про зміни акцизного податку – у листі від ДПС
Інформуємо, що Державна податкова служба України надала детальні роз’яснення щодо належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку.
Так, Законом України від 30 листопада 2021 року №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон №1914) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни, зокрема, в частині адміністрування акцизного податку, а саме:
- з 01 січня 2022 року набрали чинності норми щодо:
встановлення, що зіпсовані, знищені товари або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання і відповідно підлягають оподаткуванню акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 5 відсотків. Дія цієї норми розповсюджується на платників акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, визначених п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також розповсюджуватиметься на платників, визначених п. п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, з дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України, згідно з абзацом сьомим п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №1914;
удосконалення механізму припинення накопичення залишків тютюнових виробів оподаткованих за нижчими (попередніми) ставками акцизного податку, шляхом впровадження оподаткування протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, з обсягів реалізації на внутрішньому ринку та/або ввезення на митну територію України імпортерами, що перевищує 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення таким підприємством –виробником та/або імпортером за попередні дев’ять місяців, що передують трьом звітним місяцям поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, акцизним податком із застосуванням коефіцієнта 1,5;
запровадження тимчасово на 2022 рік касового методу визначення податкових зобов’язань для виробників електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»;
- з 01 березня 2022 року:
ставки акцизного податку на алкогольні напої збільшуватимуться на 5 відс. з урахуванням індексу споживчих цін за 2020 рік;
зміниться ставка акцизного податку на пиво з 2,78 гривні за 1 літр на 59,82 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту (з урахуванням індексу споживчих цін за 2020 рік – 5 відс.);
- з дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до місцевих бюджетів:
переноситиметься на виробників та імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нарахування та сплата акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, який сьогодні сплачується суб’єктами роздрібної торгівлі.
Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.
І відповідні платники (визначені п. п. 212.1.15 ПКУ, а також ті, що мають чинні (у т. ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з ліцензованою підакцизною продукцією) зобов’язані подавати податкові декларації з акцизного податку: незалежно від того, чи провадили вони господарську діяльність у звітному періоді.
Більш детально про декларування податкових зобов’язань платниками акцизного податку, зокрема, при реалізації підакцизних товарів вроздріб та щодо пива та інші питання йдеться у листі ДПС України від 02.02.2022 р. №209/99-00-21-03-03-07.за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/77174.html
Місцеві бюджети Тернопільщини отримали у січні 12,1 млн грн акцизного податку
Упродовж січня 2022 року територіальні громади Тернопільщини отримали 12,1 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. Він зазначив, що надходження платежу перевищили очікування на 10 відсотків. Відтак додатково до місцевих скарбниць спрямували 1,1 млн гривень. Порівняно ж з минулим роком сплата зросла на 1,8 млн гривень. Так, від реалізації алкогольних напоїв надійшло 5,7 млн гривень. Продаж пива додав 1,5 млн грн, а тютюнових виробів – 4,7 млн гривень.
Загалом суб’єкти підприємницької діяльності, які виробляють підакцизну продукцію на теренах Тернопільщини, сплатили до державної казни 2,3 млн грн акцизного податку. Додаткові надходження платежу склали 424,3 тис. грн, бо надійшло податку на 23 відсотки більше, ніж очікувалося. Основна сума акцизного платежу, а це 1,2 млн грн надійшла від виробництва хмільного напою. Виготовлення горілчаної продукції додало бюджету країни від Тернопілля 1,1 млн грн акцизного податку.
Хронометраж виручки суб’єктів господарювання під час здійснення фактичних перевірок
Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України (далі – Конституція України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Діяльність органів ДПС регламентована Конституцією України, Податковим кодексом України (далі – ПКУ), іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ фактична перевірка – це перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.8 ст. 80 ПКУ передбачено, що під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яку підписують посадові особи контролюючого органу та посадові особи суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснюють господарські операції.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 80.9 ст. 80 ПКУ).
Так, п. 82.3 ст. 82 ПКУ встановлено, що тривалість перевірок, визначених ст. 82 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб.
Враховуючи вищевикладене зазначаємо, що питання щодо проведення хронометражів виручки суб’єктів господарювання під час здійснення фактичних перевірок врегульовано нормами ПКУ.
При цьому, тривалість проведення хронометражу не повинна перевищувати тривалості фактичної перевірки.
Тернопільський відділ організації роботи
Організаційно – розпорядчого управління
Головного управління ДПС у Тернопільській області
