Обережно- пробуджується самшитова вогнівка.
Самшит - один з найдавніших декоративних вічнозелених чагарників, який добре піддається стрижці і використовується для створення живоплотів та різноманітних топіарних форм. До недавнього часу самшит майже не вражався ніякими шкідниками та хворобами. Але починаючи приблизно з 2015 року все кардинально змінилося з появою в Україні інвазійного і надзвичайно агресивного виду шкідника – самшитової вогнівки. Вперше самшитову вогнівку виявили в 2006 році в Південній Німеччині, куди її завезли з посадковим матеріалом з Китаю. У 2008 році вона поширилась на території Англії, Нідерландів та Швейцарії. У 2009-му самшитова вогнівка вже вразила території Франції та Австрії, а у 2011-му досягла території Туреччини, Румунії та Угорщини. Самшитова вогнівка в Європі стала екологічною проблемою та занесена в список особливо небезпечних видів шкідників. Свідчення про наявність самшитової вогнівки на території України до 2013 р. були відсутні. Перші згадки про появу подібних пошкоджень на самшиті відзначено в 2015 р. у Закарпатській області, Криму та у м. Києві. Зараз самшитова вогнівка є практично у всіх областях України. Шкідник швидко поширюється і може призвести до повного знищення рослин родини самшитових, якщо його вчасно не контролювати. Відсутність природних ворогів, помірний клімат і наявність великої кількості самшиту створюють ідеальні умови для розмноження і розвитку самшитової вогнівки.
Дорослий метелик самшитової вогнівки має розмах крил до 45 мм. Крила широкі закруглені, світлі, з коричневою окантовкою по краю. У спокійному стані крила складені "будиночком". Самка метелика може відлітати на відстань близько 10 км від місця свого народження, звідси й швидке поширення шкідника. Метелики вогнівок ведуть нічний спосіб життя. Імаго відкладає яйця (діаметром близько 1 мм) на свіжому зеленому листі з нижньої сторони. Одна самка може відкласти до 100 яєць. Гусениці народжуються жовтувато-зеленого кольору. Довжина молодої личинки – 1-2 мм. Розвивається личинка впродовж 3-4 тижнів, за які збільшується в розмірі до 3,5-4 см. У цей час гусениці посилено харчуються і відповідно завдають великої шкоди рослинам самшиту. У міру дорослішання колір личинки змінюється.
на більш темний, а з боків утворюються чорні лінії.
Зимують переважно гусениці ІІ-ІІІ віку (0,5—0,7 см завдовжки), а також частково гусениці старших віків у характерних білих павутинних коконах між зеленими верхівковими листочками рослини самшиту і можуть пережити морози до -30°C. Навесні, коли температура повітря підвищиться більше +8°C (лабораторно встановлений температурний поріг розвитку личинок вогнівки), гусениці пробуджуються, дохарчовуються і заляльковуються. За рік може розвиватися 3-4 покоління шкідника. Личинки в процесі живлення накопичують отруйні алкалоїди самшиту, тому їх не поїдають птахи. Гусениці самшитової вогнівки спочатку виїдають нижню частину листка, залишаючи непошкоджений верхній епідерміс. Тоді з’являються перші ознаки пошкодження самшитового куща - побіління листків. Гусениці старших віків грубо об’їдають листки, обплітаючи пошкоджені гілки павутиною. Самшитова вогнівка завдає величезної шкоди рослинам: в результаті заселення кущів самшиту шкідником вони починають стрімко всихати, втрачати декоративність і навіть гинути.
Враховуючи високу плодючість та ненажерливість шкідника та здатність метеликів до далеких перельотів, ефективно боротися із самшитовою вогнівкою досить важко. Відчутного ефекту можна досягти систематичним обприскуванням кущів самшиту інсектицидами, які застосовуються у боротьбі з листогризучими шкідниками. Від шкідника виявилися ефективними такі препарати, як Актара, Актеллік, Антигусінь, Конфідор, Кораген, Енжіо, Оперкот, Проклейм та багато інших, при умові їх вчасного застосування і чергування для уникнення резистентності вогнівки до інсектицидів. Першу серію обробок (дві обробки з інтервалом між ними 10-14 днів) треба провести весною, а протягом літа повторити дві-три серії таких обробок. Якщо є ознаки пошкоджень, то кущі самшиту доцільно обробити також восени до настання перших приморозків. При обприскуваннях рослин слід ретельно обробляти всю листову поверхню, щоби препарат проникав у середину куща, використовуючи прилипач для кращого утримання робочого розчину на рослині. Також варто обприскати грунт навколо заселених вогнівкою кущів. Під час обприскувань інсектицидами потрібно дотримуватись правил техніки безпеки, обробки проводити у вечірні і ранкові години. Не можна обприскувати інсектицидами самшит під час цвітіння, а також в спеку і у вітряну погоду. Рекомендовано також застосування біопрепаратів Лепідоциду (100 мл/10 л води), Бітоксибациліну (100 мл/10 л води) в суміші з Актофітом (100 мл/10 л води) для боротьби із самшитовою вогнівкою в ботанічних садах і дендропарках. Навесні не варто зволікати з заходами захисту і якщо ви вирішили врятувати самшит, перші обробки треба починати вже у березні. Крім того вже очевидно, що самшит доведеться включити в комплекс культур, що вимагають систематичної уваги і догляду. Якщо у вас самшит росте біля самого дому, то краще подумайте чим замінити його, аби уникнути постійної хімізації. Існує велика кількість інших вічнозелених кущовидних рослин, як наприклад: піраканта, магонія, бересклет, падуб, жимолость, фотинія, а також різноманітні хвойні.
Оксана Підфігурна - головний спеціаліст відділу карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області
